ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ
Любити те, чого навчаєш і любити тих,
кого навчаєш — саме цей девіз супроводжує мене у роботі. Лише
любов та пристрасть надихає вчителя в його нелегкій справі. Будь-яка робота
виконана із захопленням, не втомлює тебе так сильно. Та в кінці, хто віддає радість — збирає подяку. Одним з головних об'єктів за яким слідкує вчитель є формування
читацької компетентності молодшого школяра.
Сучасна
молодь … Яка вона? Прогресивна , більш пристосована до життя, мобільна,
збагачена великим обʼємом інформації, яку вона отримує з різних
джерел: преса, література, телебачення, інтернет. З-поміж
перерахованих джерел більшість дітей обирають більш доступні
та простіші, що не потребують надмірних зусиль. Тому інтернет поступово починає
займати головне місце в дозвіллі дитини. Доступність відео, малюнків. Як наслідок, в учнів, які мало читають, знижується
техніка читання, зникає любов до художнього слова, втрачається
здатність будувати та грамотно висловлювати власні судження.
К. Ушинський писав: „Вивчаючи рідну
мову, дитина вивчає не лише умовні звуки, але й вбирає в себе духовне життя та силу з
глибини рідного слова”.
Моє завдання, як вчителя початкових класів, не дати згаснути
читацькому інтересу, допомогти зрозуміти мудрість книги
та показати її необхідність для успішного навчання . Бо саме
читання є одним із основних предметів у системі початкової освіти, що формує
функціональну грамотність, сприяє загальному розвитку і вихованню дитини. Якість
читання забезпечує результативність навчання з інших предметів початкової школи
і забезпечує успішне подальше навчання при переході з початкової ланки
навчання у середню ланку.
У
Державному стандарті початкової загальної освіти підкреслюється, що у процесі
навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької,
творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний,
інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття,
збагачуються почуття, виховується потреба у систематичному читанні.
Даний досвід є цілком актуальним, оскільки
передбачає реалізацію компетентнісного підходу до навчання учнів читанню в
початковій школі, зокрема формування вмінь і навичок швидкісного та виразного
читання, розуміння тексту, розвиток пізнавального інтересу, мотивації до
навчання, виховання любові до книги в молодшому шкільному віці. Необхідність
удосконалення здатності школяра здобувати знання та застосовувати їх у власній творчій діяльності .
Основною ідеєю мого досвіду є становлення і розвиток якостей дитини-читача, здатної до самостійної читацької і творчої діяльності. А головною метою
моєї діяльності з розв’язання даного питання є
формування в учнів вміння сприймати, осмислювати і
оцінювати прочитане ; розвиток творчого мислення та
вміння висловлювати власні судження; виховання ціннісних
ставлень до оточуючого світу школяра, як носія і творця
культури.
Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що
формування читацької діяльності молодшого школяра досліджували і нині
досліджують багато вчених. Зокрема, академік Едигей В.М.- автор освітніх технологій, спрямованих не на
швидкість, а на техніку читання; Єфросиніна
Л.О., Оморокова М.М., що обґрунтовують проблему літературного читання; К.Ушинський, А.Макаренко, В.Сухомлинський,
Д.Ельконін, які досліджували читацьку культуру; О.Я.Савченко, Г.М.Кудіна, що акцентують увагу на сприйнятті
твору читачами. Більшість з них дійшли висновку, що в дітей недостатньо сформована читацька компетентність через
недостатню якість читання та втрату інтересу до читання .
Навчання читанню завжди було однією із основних проблем
початкового навчання. Якщо у початковій школі не сформувались міцні уміння і
навички швидкого і свідомого читання, то надалі буде важко їх виробити. В. О. Сухомлинський вважав, і я з ним
повністю згодна, що підготовленим до
навчання в середніх і старших класах є той учень, який,
читаючи, зосереджує розумові зусилля не на процесі читання, а на змісті
матеріалу. А рівень сформованості
читацької компетентності свідчитиме про готовність випускника початкової школи
до повноцінного сприйняття складніших за формою і змістом творів,
засвоєння нових термінів в основній школі. Досягти належного рівня
сформованості читацьких компетентностей можна шляхом одночасного формування в
учнів всіх її складових: мовленнєвої, яка
передбачає формування і розвиток мовленнєвих умінь і навичок; літературознавчої, яка передбачає
практичне ознайомлення з літературознавчими поняттями, сприймання, аналіз
літературного твору; бібліотечно-бібліографічної ,яка
передбачає формування уміння учня працювати з книгою, періодичними виданнями як
джерелами отримання інформації; літературно-творчої ,
що передбачає розвиток і реалізацію літературно-творчих умінь і здібностей
учнів та емоційно-ціннісної ,
в основі якої розвиток емоційної і почуттєвої сфери учнів, уміння
висловлювати оцінні судження щодо прочитаного.
Важливою умовою формування читацької компетентності є урізноманітнення
методів і прийомів навчання, видів роботи, які виконують учні, та якісний рівень навичок читання. Тому
я приділяю належну увагу формуванню читацьких
компетентностей на всіх етапах своїх уроків та в
позакласній роботі.
На етапі
організації учнів до роботи на уроках використовую
віршовані привітання, що сприяють емоційному налаштуванню учнів на урок.
Залежно від мети, привітання може бути промовлене мною, всіма учнями, прочитане з дошки або зі слайду презентації. Найчастіше
використовую такі налаштування на урок:
1)Продзвенів дзвінок -
Розпочавсь урок!
Працюватимем старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у нашім третім класі
Діти, просто, молодці!
2) Подає сигнал дзвінок,
Розпочати слід урок!
Будем працювати гарно,
Щоб урок минув не марно.
Нумо, друже, посміхнись,
Й до роботи вже берись.
3) Я бажаю всім добра.
Працювать прийшла
пора.
Гарний настрій всі ми маєм.
Працювати починаєм.
Міркуємо швидко,
Говоримо чітко.
Усе памʼятаєм,
Знання здобуваєм.
Такі вправи допомагають учням зосередитись, налаштувати мовленнєвий
апарат та сприяють розчитуванню перед основними видами роботи.
На уроках читання для розвитку навичок читання практикую вправи на
розвиток мовленнєвого апарату (скоромовки
та чистомовки).
Скоромовки покращують дикцію, заодно збагачують словниковий
запас, розвивають памʼять та виробляють темп мовлення. Найпоширеніші , які я
використовую:
«Хитру сороку спіймати морока, а на сорок
сорок – сорок морок»,
«Бурі бобри брід перебрели. Забули бобри
забрати торби»,
«Ходить посмітюха по смітнику з маленькими
посмітюшенятами»,
«Старшому сину пошили штани сині» .
Взимку вітер вовком виє,
Всіх лякає сніговієм.
Ти не вій, не вій, Вітриську,
До весни вже зовсім близько.
Бере Віра в руки рака,
Бере рака-неборака.
Ви погляньте, подивіться -
Віра рака не боїться !
Я печу, печу, печу
Діткам всім по калачу.
Зверху маком потрушу,
В піч гарячу посаджу…
А чистомовки,
крім вищезазначеного, ще й сприяють розвитку вмінь римувати слова. Наприклад:
Ла-ла-ла – йде дівчинка … (мала).
Ли-ли-ли – ми галявину … (знайшли).
Ма-ма-ма – настала … (зима).
Мі-мі-мі – працюємо … (самі).
Ум-ум-ум – на перерві в класі … (шум).
Ап-ап-ап – траву скубе … (цап).
Ко-ко-ко – вип’єм молоко.
Ок-ок-ок – маленький жучок.
Ки-ки-ки – смішні малюки.
Ик-ик-ик – засміявся Петрик.
Юк-юк-юк – великий дрюк.
Ку-ку-ку – витягни цю нитку.
Па-па-па – розсипана крупа.
Пе-пе-пе – кошеня сліпе.
По-по-по – річка Лімпопо.
іп-іп-іп – зеленіє кріп.
Ап-ап-ап – травку щипле цап.
Уп-уп-уп – поживний суп.
Оп-оп-оп – у річці короп.
Пу-пу-пу – по широкому степу
Пи-пи-пи – золотаві снопи.
Че-че-че – бабуся калачі
пече.
Ча-ча-ча – дай, бабусю,
калача.
Чі-чі-чі – їж, будь
ласка, калачі…
Для розвитку кута зору
практикую вправи «Знайдіть слова в слові»
(Метро, медаль, виразно, ведмідь,
гвинтівка, портрет, портфель) та
«Зачаровані» слова»
С Т А Д І О Н
1 2 3 4 5 6 7
1 6
7
1 2 3 4 6
1 3
4
4 6 7
1 2 3 7
1
2 5 7 1
«Назви букви в
алфавітному порядку»
Д Н Ч Т Ї
Ш О И К Б
Р Х З Е Щ
А Г Є С Ф
Прочитай прислів’я
1 4 3 7 5
Ба сні то га гу
9 2 6 8 10
хлі га ба то ба
Р О
Н У
С Е
М І
К А
КО САР
ПАР ТА
КАР ТА
ПАР
КАН
ДРУЖ
БА
О
|
с
|
а
|
|||||||||
Р
|
о
|
с
|
а
|
||||||||
К
|
о
|
с
|
а
|
р
|
|||||||
С
|
о
|
р
|
о
|
к
|
А
|
||||||
с
|
о
|
р
|
о
|
ч
|
К
|
а
|
|||||
С
|
И
|
р
|
||||
р
|
И
|
С
|
а
|
|||
р
|
и
|
с
|
К
|
а
|
||
с
|
к
|
а
|
р
|
Б
|
и
|
|
б
|
а
|
р
|
к
|
а
|
С
|
и
|
Для покращення темпу читання
систематично на уроках проводжу такі вправи :
«Дощик» , «Диктор», «Причеп», «Вовк та
Заєць», що дає змогу слабшим учням
наслідувати сильніших.
Гра «Впіймай звук»
Коли діти чують слово з
буквою Л, то плескають у долоні.
У літак сідає лис,
З міста він летить у ліс.
А лисиця й лисенята
Виглядати будуть тата.
Гра «Назви точно і швидко»
Учитель називає слово, а учні
швидко згадують , яку дію воно виконує.
Кухар – варить Двірник
–
Учитель - Письменник
–
Лікар - Продавець –
Гра «Навпаки»
Учитель називає слово –
ознаку, а діти називають протилежне слово ознаку.
Високий – низький Багатий
–
Широкий - Веселий
–
Великий- Добрий
–
Чорний - Твердий
–
Гра «Добери слово»
Мета –
визначити рівень мовленнєвого розвитку і збагатити словник новими словами.
Пропоную дітям дібрати до слів-предметів по 2-3-4 слова – ознаки дії. Скажімо, книга – цікава, товста, старовинна, художня;
ялинка – гарна, струнка, зелена; питання – складне, просте, риторичне та ін.
На етапі
актуалізації опорних знань використовую інсценізації, словесне малювання, загадки, кросворди, впізнавання героя
за описом або вчинками, деформовані тексти.
Для мотивації навчальної діяльності на своїх уроках використовую прийоми
«Передбачення», «Вирішення
проблеми», «Допомога герою», «Обери позицію», «Асоціативний кущ»(Назвіть слова,
які спадають вам на думку, коли ви чуєте слово … ), поміркуємо над казкою.
Особисто мені дуже подобаються і я
постійно використовую на уроках вправи на розвиток мовчазного
читання. Їх найдоцільніше використовувати на етапі систематизації та
закріплення нового матеріалу. Вони дають змогу одночасно перевірити рівень
засвоєння одержаної інформації всіх учнів класу зі значною
економією часу. Ці вправи побудовані на принципі тестів різних видів:
1)Учням даю запитання, книжний текст, що
в ньому є відповіді на них і пропоную знайти відповіді на запитання.
2)Учням даю текст, поділений на частини,
причому кожний абзац поділений на окремі речення. Кожне речення має своє місце,
але всі вони розташовані неправильно. Завдання в тому, щоб учень у правильному
порядку розташував думки автора, ставлячи відповідно цифри на початку кожного
речення.
3)Можна використовувати більші за
обсягом тексти і відновлювати зміст за допомогою пунктів плану.
Підведення підсумків уроку – дуже важливий етап будь якого уроку. Саме тут
виявляється результат виконаної роботи на уроці і встановлюється
зв'язок між відомим і необхідним в подальшій роботі. На цьому етапі я
використовую методи «Мікрофон», за
допомогою сигнальних кольорів аналізую «Очікування
учнів від уроку», пропоную підтвердити, чи змінити власну думку методом «Обери позицію». На цьому етапі важливо
показати дитині результати його праці, своєчасно похвалити та оцінити. З
досвіду роботи я можу сказати впевнено, що діти при такому стимулюванні
працюють зацікавлено, з великим захопленням. Тому на етапі оцінювання
застосовую «Карту успіху», за
допомогою якої діти оцінюють свою роботу на різних етапах уроку.
Формуванню читацької компетентності
учнів сприяє позакласне читання. Мої
учні є активними читачами шкільної бібліотеки .Робота над
проблемним питанням продовжується і в позаурочний
час. Традиційним є проведення літературних
ігор, бібліотечні уроки, акції «Книга своїми руками», «Книжкова лікарня».
Велику роль в керуванні читанням належить родині, тому на
батьківських зборах даю поради батькам, щодо необхідності сімейного читання та
обговорення прочитаного в сімейному колі, вибору художньої книги для дитини,
враховуючи дитячі інтереси.
Підводячи підсумок, хочеться ще
раз відзначити, що успішне формування читацької компетентності можливе
лише за умови одночасного формування в учнів у постійній взаємодіʼї мовленнєвої, літературознавчої, бібліотечно-бібліографічної , літературно-творчої та емоційно-ціннісної складових. Підтвердженням
моєї думки є дидактичні заповіді В.Сухомлинського: «Дитина народжується не з готовими здібностями,
а тільки з їх задатками. Тому, якщо створити відповідні умови для розвитку цих
задатків, то школяр поглиблює їх швидко, невимушено, успішно. Такі діти в
подальшому житті стають радісними, щасливими людьми, приносять користь собі і
суспільству в цілому».
Урок 1
Тема. Л. Українка «Біда
навчить»
Мета:
Навчальна:
формувати навички свідомого читання, особистісного спілкування і спілкування у
групах;
Розвивальна:
розвивати мислення, зв’язне мовлення, вчити знаходити за допомогою вибіркового
читання уривки, прислів’я;
Виховна: виховувати інтерес до читання, бажання
вчитися.
Методи та прийоми
Бесіда, навчальні Робота
в парах та групах
та ігрові вправи Домашнє
завдання на вибір
Метод наочності Передбачення
Наочність:картки
зі словами, малюнок горобчика, малюнок страуса,виставка книг.
Лексика для засвоєння :громадили, притирився, цвірінькнув, чималенько, скрегоче, заскреготала,
зоглядівся, птаства.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку:
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
1.Читання і переказування казки
2.Інсценізація казки (в групах)
3.Виставка ілюстрацій до казки
ІІІ. Вправа на розвиток швидкості читання
(читання деформованого тексту)
І васоснузала. робчикГо не мівспо її ругевддибути,
вісбісо на біду та й чаповдатижчіно. давЖ , давж, аж муйо риобдло. лиКо це
лотаснітитем, кинупроласьвасо та як де заве: «уГ-у-у! уГ-у-у!…» чикробГо аж
терпо зо хустра: тіхов уже кавтіти, та якось ся утримав. лалізВивасо з пладу,
лагляну на чикаробго, а чіо в неї тятьсві! Страх та й діго!..
-Спробуйте прочитати текст
якомога швидше.
-Кому вдалося прочитати весь текст?
-В уривку, який ви прочитали, описано зустріч
горобця з ким?
-Чому горобчик звернувся до сови? (Сова дуже розумна, вона, навіть, є символом
мудрості)
IV. Усвідомлення нового матеріалу
1.Хто прилетів до нас на урок
дізнаєтесь,відгадавши загадку.
Сіренький, моторний.
На соняшник сів,
Надзьобався добре й далі полетів.
(Горобчик)
Вірно, діти – це горобець.
Герой нашого сьогоднішнього уроку.
А про що просив горобець у
своїй пісні?
2.Мозкова атака
Що ви знаєте про птахів?
3.Розповідь вчителя
Батьківщина горобця далека
Африка. Горобці склонні селитись колоніями (групами). Утворюючи стаї, горобці
легше помічають небезпеку та скоріше знаходять їжу. Є у них і звуковий сигнал
„чр – р”, за допомогою якого горобці улітають.
Цей
звук подає старий, досвідчений горобець, помітивши небезпеку.
В
інших випадках збуджені будь чим горобці влаштовують переполох, підіймають
тріскотню, голосно повторюючи „чере – ре – ре”. Так буває при несподіваній
появі кішки, або коли маленьке пташенятко випаде з гнізда. Горобці ведуть осілий спосіб життя.
4. Передбачення теми за назвою
Що, на вашу думку,
станеться далі?
|
Які докази ви можете
навести?
|
Що сталося насправді?
|
Діти, ви зрозуміли, що
головний герой сьогоднішнього уроку – горобець. А казка, яку ми будемо читати,
називається «Біда навчить».
- Як ви гадаєте, про що піде
мова в казці?
V. Робота над текстом
1.Розповідь про автора
2.Виразне читання казки вчителем
3.Словникова робота
Ні гадки йому – ні про що не думав.
Зоглядівся – не помітив.
Статкує – хазяйнує.
Вславився – прославився.
Дбає – турбується.
Клопіт – турбота.
Клуні – будівлі для зберігання харчів, врожаю. (Діти намагаються пояснити значення самостійно, потім
уточнюють за тлумачним словником.)
а) Читання колонок слів
клопіт мешкає зоглядівся
рілля скубуться доволі
клуні навернеться поживляться
вельми чималенького дбає
- Які слова вам незрозумілі? (кілька учнів шукають і зачитують
пояснення цих слів у тлумачному словнику).
- Доберіть синоніми до слів
мешкає (живе, проживає), поживиться (поїсть, похарчується), дбає (піклується, турбується).
б) Вправа на миттєве сприймання слів.
- Прочитайте слова на
картках, визначте зайве серед них.
- Слова на картках: крук, сорока, сова, лава, Бузько, зозуля,
курка, поні, горобець.
(Вчитель назви птахів прикріплює на дошці).
- За якою ознакою об’єднаєте
ці слова? (Птахи).
4.Читання казки за логічно-завершеними частинами.
а) Перша частина – до слів, «... та й пішла собі в курник»
Читання мовчки.
- Яким був горобчик? Скільки
зерняток знайшли горобчики? Чому вони почали битися? Хто скористався бійкою?
Над чим замислився горобчик? Про що він попросив курку? Чи погодилась вона його
вчити розуму? Чому?
б) Друга частина – до слів «А тепер іди: мені ніколи».
Читання вголос «ланцюжком».
- Чому зозуля теж відмовила
горобчику? Хто був наступним? Що зробив Бузько? Яку пораду отримав від гави?
Чию пораду довелося чекати аж
до ночі? Чому? Чи навчила мудра сова горобчика розуму? Чому вчила його сорока?
Чи сподобалась така наука горобчику?. Хто був останнім, до кого звернувся за
порадою? Чия порада сподобалась вам? Чому?
5.Передбачення по третій частині.
6.Вправи на розвиток швидкості читання:
а) Гра «Хто читає швидше?»
- Знайдіть і прочитайте
абзаци, в яких є речення:
«Нікому було вас бити та вчити!”, «Се не моє діло!» «А
я до того розуму не дуже, Бог з ним!”» «Ні гадки йому».
б) Гра «Закінчить
прислів’я» (робота в парах)
- Знайдіть у казці прислів’я
. Яка пара справиться швидше?
«Дурні бились, а ...»
(розумні поживились).
«Хто дурнем вродився, той...
«(дурнем згине).
«Не на те мудра, щоб ...»
(дурнів розуму навчати).
«Поки біди не знатимеш, то
...» (й розуму не матимеш).
«Розум на дорозі ...» (не
валяється).
7.Читання в особах другої частини
8.Визначення головної думки твори.
9.Бесіда про дбайливе ставлення до птахів
Горобець – це тільки один
представник багаточисленної армії птахів. А скільки радості приносить нам спів
птахів?
Самий великий птах – страус,
його зріст, 2,5 метрів, а вага 156
кг .
Самий голосний голос у
індійського павлина. Його чути за декілька км.
Самий рідкісний птах – „кауаі
э - э” 20 років тому на Гавайських островах залишилось всього одна пара.
10.Заключна бесіда
-Яка головна думка цієї
казки? (Треба самому навчатися, здобувати
розум.)
-Розшифруйте прислів’я, чи
відповідають вони головній думці казки? Поясніть, як розумієте їх?
М_др_м н_хт_ не вр_д_вс_, а н_вч_вс_.
(Мудрим ніхто не вродився, а навчився)
Ч_ж_м р_з_м_м ж_ть, д_бр_ не н_ж_ть.
(Чужим розумом жить, добра не
нажить)
-Які ще прислів’я знаєте?
Не всякий розумний, хто з головою.
В розумній розмові розуму набиратися, в нерозумній –
свій загубити.
Розум за морем не купиш, коли вдома немає.
По одягу зустрічають, по розуму проводжають.
Голова без розуму, що ліхтар без свічки.
-Яка з приказок, вжитих у
казці, співзвучна з головною думкою? (Поки біди не знатимеш – розуму не
матимеш.)
-Як розумієте цю приказку? ( Наші помилки у житті змушують нас
замислюватись над життям, вчитись нового, жити по іншому, краще думати.)
VІ . Підсумок уроку
Продовжіть думку:
«Казка навчає цінувати розсудливість, ...»
Що в ній засуджує автор?
Продовжіть речення:
«Біда навчить...»
До кого першого звернувся
горобець за порадою? (До курки).
Хто налякав горобчика на
болоті? (Бузько).
Хто дав пораду: «А от коли
захочеш знати, скільки тобі літ жити, то се я можу тобі сказати» (Зозуля).
Де мешкала сова? (У дуплі).
Яка пора року навчила
горобчика розуму? (Зима).
Який псевдонім автора казки
«Біда навчить» (Леся Українка).
Птахів любили і художники, і
письменники. Подивіться, скільки творів присвячено птахам. Ці книги є в нашій
бібліотеці. Сподіваюсь, що після нашого уроку ви подивитись на птахів іншими
очима, та будете радіти кожній зустрічі з ними.
VІІ . Домашнє завдання
-Прочитати три частини.
-Придумати свою кінцівку
-Інсценізувати
Урок 2
Тема. І. Франко. Лисичка-кума
Мета.
Навчальна: ознайомити
учнів із жанром літературної казки; навчити самостійно визначати дійових осіб,
інсценізувати частини казки;
Розвивальна:
розвивати навички правильного і свідомого читання мовчки та вголос; збагачувати
словниковий запас учнів;
Виховна:
виховувати працелюбність, почуття товариськості, дружби.
Обладнання.
Записи на дошці, складові таблиці, маски лисиці та вовка, малюнки до казки.
Лексика для засвоєння: чудернацькі, реготатися, лисиччину.
Тип уроку: комбінований.
Методи та прийоми:
Ігрові вправи робота
в групах, парах,
бесіда домашнє
завдання на вибір,
Хід уроку:
I. Організаційний момент
Емоційний настрій на урок.
Знову день почався, діти!
Всі зібрались на урок.
Тож пора нам поспішати –
Кличе в подорож дзвінок.
Урок сьогодні незвичайний,
Він вчить багато нас чому.
Хай буде він для нас
навчальний,
За це подякуєм йому.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка. Конкурс «Скоромовка». (На швидкість)
2. Гра «Збільш речення»
Учитель пропонує дітям
речення з двох слів. Вони повинні доповнювати його щоразу новим словом
Ми читаємо
Ми читаємо на уроці
Ми читаємо на уроці казку.
Ми читаємо на уроці цікаву казку...
3.Читання анаграм.
Через неуважного учня в
зошиті з’явилися помилки. Прочитайте ці слова з дошки. Подумайте, яке слово
«зайве» в кожній колонці.
Тшизо (зошит) вакіца
(цікава)
Азета (газета) рамуд
(мудра)
Ганик (Книга) чегаря
(гаряче)
Нсоце (сонце)
Яке слово можуть описувати
прикметники другої колонки? (Книгу). Доповніть цю групу слів своїми прикладами.
ІІІ. Усвідомлення нового матеріалу.
1. Повідомлення теми і теми уроку.
- Із сьогоднішнього уроку ми
почнемо знайомитися із літературними казками, які, на відміну від народних,
мають автора. Це літературні казки українських письменників.
Ім’я
цього геніального сина українського народу вам уже відомо. Які твори
І. Франка ви
читали?
-Сьогодні ви дізнаєтесь про життєвий шлях цієї талановитої людини. Послухайте, що писав у своїх спогадах М.Коцюбинський: «Невеличкий, хоч і сильний мужчина, високе чоло, сірі, трохи холодні очі. Рудувате волосся непокірно гнеться, вуса стирчать. Скромно одягнений, тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить – і вас здивує, як ця невисока фігура росте і росте пред вами, мов у казці. Вам стане тепло і ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю».
2. Мотивація навчальної діяльності.
Активація мислення.
Відгадування загадок:
В темнім лісі проживає,
довгий хвіст пухнастий має.
Їй на місці не сидиться, а
зовуть її ... (лисиця).
По полю гасає, овечок хапає,
на нас рикає. (Вовк).
За якими ознаками ви
здогадались, що це лисиця? Вовк?
3.Словникова робота.
а)Читання колонок слів
швидко і правильно.
Винайшли схрупала чудернацькі
Немовбито поперевертала зросливий
Вихопитися перевернений реготатися
Загонець Похресники шпортати
б)Тлумачення висловів:
Накивала п’ятами; шпор тати
клюкою; не мати ніякої спілки.
4.Читання казки комбінованим способом (учитель і учні).
Скільки разів Лисичка бігала
«на хрестини»?
Як її витівки пов’язані з
іменами удаваних похресників?
5.Аналіз змісту казки з елементами вибіркового
читання.
- Прочитайте, як вирішили
попрацювати Вовчик-братик і Лисичка-сестричка.
- Що придумала Лисичка для
того, щоб поснідати?
- Яке ім’я придумала вона
першому «хреснику»? Поясніть чому.
- Прочитайте витівку Лисички
вдруге? Як вона тепер назвала «хресника»?
- Куди заховалася Лисичка від
Вовчика?
- Як вона його обдурила і на
цей раз?
- Що вирішив для себе
надальніше Вовчик?
6.Поділ тексту на частини. Складання плану.
Учні можуть працювати у
групах чи парах. Найбільш вдало дібрані заголовки до частин записуються на
дошці.
Орієнтований план:
1.Задум Вовчика-братика і
Лисички-сестрички.
2.Початочок.
3.Серединка.
4.Остаточок.
5.Обман розкрито.
6.Нові Лисиччині хитрощі
7.Читання діалогів в особах.
Діти в парах готують виразне
читання одного з діалогів з урахуванням інтонації кожного героя казки.
8. Визначення основної
думки казки.
- Прочитайте прислів’я,
роз’єднавши слова. Яке з них виражає головну думку казки?
Кінчивділогуляйсміло.
Тяжкотомужить,
хтонехочеробить.
Хочешбутищасливим,
небудьлінивим.
Справжньогодругназагрошінекупиш.
9.Мовно-логічне завдання
- Визначте риси героїв казки,
укажіть це стрілками:
Лисичка Довірливий Вовчик
Хитра
Працьовитий
Ледача
Хвалькувата
Проворна
Дотепний
IV. Домашнє завдання (на вибір)
1. Прочитати і переказати
казку.
2. Намалювати ілюстрації до
казки.
3. Підготувати інсценізацію
казки (в групах).
V. Підсумок уроку(диференційований)
-для учнів з високим рівнем
знань: поділити текст на частини, скласти план;
-з достатнім рівнем знань:
придумати діалог з одним із героїв казки;
-середнім рівнем знань:
навчитись виразно читати казку.
Ось закінчився урок,
І
дзвенить для вас дзвінок!
Працювали
добре, друзі,
Відпочиньте по заслузі!
Виховний захід
Тема. Конкурс «Хто краще знає казки?»
Мета: Узагальнити знання дітей із запропонованої теми;
розвивати образну пам'ять, пізнавальний інтерес; перевіряти вміння розгадувати
кросворди; учити узагальнювати; виховувати любов до усної творчості.
Обладнання:
плакати з назвами команд, емблеми; костюми казкових героїв; повітряні кульки;
горох, квасоля.
Хід заходу
1-а ведуча
Привіт усім!
Хто не любить сумувати,
Та не любить нудьгувати,
Тих КВН до себе кличе,
В гру веселую зіграти.
Розум спритність показати,
Дружбу, вірність доказати.
2-а ведуча
На
казковий конкурс запрошені команди: «Книголюби» і «Читайки». Вони найкращі,
найрозумніші, але це їм потрібно довести в чесному поєдинку. Оцінюватиме виступ
кожної команди справедливе і непідступне журі. Для того щоб розпочати гру,
проведемо жеребкування.
Пропонується дві картки:
червона (1), зелена(2).
Куди ви потрапили?
Прочитайте!
КЛ..Б
В..С..Л..Х І Н..Ч..Т..Н..Х.
1-а ведуча
Отже, розпочинаємо гру! Щоб ближче познайомитися,
оголошую перший конкурс: «Привітання команд»
І. Привітання команд
Команда «Книголюби»
Книголюби – молодці,
Залюбки читаєм.
Перемогу в боротьбі
Здобути бажаєм!
Команда «Читайки»
Ми – читайки,
Ми – всезнайки.
ІІ. Представлення журі
ІІІ. Інтерактивна вправа «Очікування»
Приготовлені заздалегідь
надуті кульки, на яких учні записуватимуть свої очікування.
- Чого ви очікуєте від
казкової гри? Напишіть на смужці та прикріпіть до кульки.
Наприкінці гри ми повернемося
до ваших очікувань та порівняємо їх із тим, що ви отримали.
ІV. Літературна вікторина (розминка)
- Назвіть псевдонім
письменниці Лариси Петрівни Косач (Леся Українка).
- Яким є справжнє ім’я та
прізвище Остапа Вишні? (Павло Михайлович
Губенко).
- Якими бувають казки?
- Як у давнину створювали
книги?
- З чого складається книга?
V. Конкурс «Упізнай казку»
– Я зачитаю уривок із казки,
а ви повинні відгадати назву цієї казки.
(Використовується книга
«Літературні казки»)
За правильну відповідь
команда отримує смайлик . За кількістю смайликів ми визначатимемо переможців.
VІ. Гра «Загадки про казки»
1. Підробив він голосок,
Став на маминім співати.
Здогадалися малята:
«Вовк – не наша мати!»
(«Вовк і семеро козенят»)
2. До школи прямує хлопчик
дерев’яний,
Чомусь потрапляє у цирк
полотняний.
Відома ця книжка тобі, чи не
так?
В пригодах яких побував цей
хлопчак?
(«Золотий ключик, або Пригоди Буратіно»)
1.Знайшов півник колосок,
Змолов борошна мішок.
Спік негайно у печі
Пиріжки і калачі.
(«Колосок»)
2.Він звірят усіх лікує,
Від халеп різних рятує.
І зайчат, і мавпенят,
Бегемотів, тигренят.
(«Лікар Айболить»)
1.Старенька бабуся у лісі
жила
Гостинці для неї онучка
несла.
Хто дівчинку цю по дорозі
зустрів?
Як казка ця зветься? Хто б
відповів?
(«Червона шапочка»)
2.На городі виростає,
Восени велика стала.
Дід почав усіх шукати:
«Час красуню нашу рвати!»
(«Ріпка»)
VІІ. Конкурс «Казковий кросворд»
1
|
|||||||||||||||||
2
|
|||||||||||||||||
3
|
|||||||||||||||||
4
|
|||||||||||||||||
5
|
|||||||||||||||||
6
|
|||||||||||||||||
7
|
|||||||||||||||||
8
|
|||||||||||||||||
По вертикалі –
ім’я казкового героя. (Буратіно)
По горизонталі:
1.Знаряддя, яким бився
Котигорошко. (Булава)
2.Друг і вчитель Мауглі.
(Балу)
3.Хто врятував Зайця від Кози
- Дерези? (Рак)
4.Принцеса, яка загубила
черевичок. (Попелюшка)
5.Ім’я кота з мультфільму
«Простоквашино». (Матроскін)
6.Що тягнула вся сім’я?
(Ріпку)
7.Людина, яка живе на даху.
(Карлсон)
8.Кого завжди обманює лисиця?
(Вовка)
VІІІ. Конкурс «Хто тут був і що забув?»
За малюнками, на яких
зображені окремі предмети, назвати персонажів, яким належать ці предмети.
ІХ. Конкурс «Скоромовка»(На швидкість)
Х. Конкурс «Хто швидше?» (Для капітанів)
Прочитай слово і вибери зайве.
Еплан (пенал)
Укарч (ручка)
Ингак (книга)
Лубяно (яблуко)
Артап (парта)
Ошдак (дошка)
Еркадй (крейда)
Ілбх (хліб)
ХІ. Гра «Попелюшка поспішає на бал»
Завдання. Хто швидше розбере
по склянках горох і квасолю.
ХІІ. Рольова гра «Українська народна казка»
Інсценізація казок жестами
так, щоб команда - суперниця змогла відгадати казку.
1. «Колосок» 2.
«Колобок»
ХІІІ. Конкурс «Склади казку»
Аркуші із початком та
завершенням казки. Команди повинні придумати основну частину.
Команди починають роботу, а у
нас – гра з глядачами.
ХІV. Гра з глядачами
«Пантоміма». Показати назву
казки, не вимовляючи слів.
(«Три ведмеді», «Снігова
королева»).
ХV. Підбиття підсумків конкурсу. Нагородження
переможців.
Комментариев нет:
Отправить комментарий